Поради батькам.

ЗНАННЯ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ, ЯКІ МАЄ ЗАСВОЇТИ ДИТИНА, ЯКЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВДОМА САМА

Безпека дитини в інформаційному просторі

ГОВОРИМО ПРАВИЛЬНО

Мова й історія - це ж єдине ціле, одинкровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас. Маємо відродити внаших сучасних українцях і українкахгенетичну пам'ять, почуття гордос­ті, маємо і до збайдужілих душ тор­кнутися запашистим євшан-зіллямрідного слова!

Олесь Гончар

Як відомо, майже вся інформація передається за допомогою слова.

Дар слова - найважливіший дар, що надає можливість від­чути радість пізнання і спілкування. У світі й у нашій свідомості немає нічого такого, чого не можна було б передати словом: і звучання музики, і...розмаїття барв, і шум садів, і казковість сно­видінь, і дитячий лепет, і гнів, і велику радість, і скорботу втра­ти, і тріумф перемоги. Але, на жаль, не кожному дано освоїти це багатство сповна. Якщо Іван Франко використовував понад 35 тисяч слів, то багатьом із наших сучасників достатньо кількох тисяч, а то й значно меншої кількості. Усе це є показником об­сягу прочитаної українськомовної літератури, рівня мислення, культури спілкування.

Мова будь-якої людини збагачується і вдосконалюєтьсявпродовж усього життя.А найважливішим періодом її розви­тку є період дитинства, коли відбувається інтенсивне освоєння засобів мови, форм і функцій мови, письма і читання. Щоб допо­магати в освоєнні багатства рідної мови, створено цей посібник.

У ньому підібраний матеріал із культури мови і мовлення, лекси­ки, граматики.

Тлумачний словничок.

Мова-1. Здатність людини говорити, висловлювати своїдумки.

2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих умежах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існую­чих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбіну­вання у процесі вираження думок; мовлення, говоріння.

Мовлення-спілкування людей між собою за допомогоюмови; мовна діяльність (наприклад: радіомовлення).

Мовлення у родині

Мовлення є основним засобом спілкування.Гадаємо, не варто нікому довго пояснювати, який важливий для людини дар слова. С. Аксаков писав: «Слово є перша ознака свідомого, розум­ного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворен­ня це триває все життя, але особливо інтенсивно - у перші роки. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.

Але дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову, без помилок і вад. Тож у цьому розділі ми будемо говорити про правильну мову (тобто про звукову культуру мовлення, про пра­вильне вживання слів, про правильну побудову речень тощо), а також про недоліки, які часто трапляються в нашому мовленні.

Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими, вуль­гарними, лайливими виразами, жаргонізмами,- відповідний буде й наслідок. Проте самого наслідування і запам'ятовування для оволодіння умінням говорити не досить.Потрібна цілеспрямо­вана послідовна роботазрозвитку усного мовлення.Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки та вихователі мають де­монструвати дітям зразки правильного мовлення.

Вам. батькам, важливо не просто володіти українською мовою, а бути провідником національної культури: знати і любити народ­ну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передава­ти це своєму малюкові. Мова дорослого маг бути доброзичлива, м'яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно, мелодійно. Важливі доречна міміка, жести, рухи. І головне - якщо діти ба­читимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.

Дужеважливо вдома мати російсько-український словник,тлумачний словник української мови, довідник із правописуукраїнської мови, словники синонімів, «антисуржик»тощо.

Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, по­трібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне чи­тання, вивчення віршів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей.Слід відразу помітити процес говоріння, за­охотити малого.І ще - процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не слід постійно виправляти помилки, до­рікати цим. Щирий, довірливий, невимушений характер розмови викликатиме в дитини бажання говорити українською мовою.

Диференціація дітей на тих, що для них природним є росій­ське, або українське чи змішане мовлення, - основний методичний підхід до оволодіння ними близькоспорідненою мовою. Якщо ди­тина виховується в російськомовній сім'ї, довше формуватиметься механізм другої мови. Тут важливі зразки правильного мовлення дорослого, акцентування спочатку на сприйнятті, розумінні мови, а вже потім - на говорінні. Діти з україномовних сімей потребу­ють, власне, удосконалення рідної мови.

Тож у нашому посібнику ми наводимо вправи, ігри, які сприя­тимуть вивченню, корекції українського мовлення. Спонтанність двомовного спілкування без належного контролю з боку дорос­лих часто стає причиною засмічення мови дитини, й увага до цьо­го обов'язкова.

Ми пропонуємо вам. батьки, стати помічниками вихователів. Для цього у нагоді будуть різні завдання, які можна виконати самим і разом із дітьми, трудові доручення, й усе це має бути відо­бражене в мовленні дошкільника.

Цей посібник має на меті поліпшення україномовного сере­довища в сім'ї. Зазвичай вихователі повідомляють батькам не тіль­ки про позитивні зрушення в розвитку українського мовлення дитини, але й про труднощі, які виникають, при цьому ведуть роз­мову, як їх подолати. Та не слід надто суворо робити зауваження, краще активізувати спільні зусилля для досягнення мети.

Вимоги до мовлення

Зрозуміле, літературне мовлення передбачає певні умови.

Перша вимога -змістовність, стислість мовлення,друга -ло­гічність,третя -точність, ясність, простота,четверта -багатство мовлення,п'ята-чистота мовлення,шоста-доцільність,сьома-пра­вильність,дев'ята -виразність, емоційність,десята -благозвучність.

Перша вимога -змістовність мовлення.

Змістовність, насиченість мовлення інформацією може бути різною - це залежить від багатьох умов. Насиченість інформацією, наприклад, газетної статті може бути дуже високою, а звичайної розмови - значно нижчою.

У будь-якому випадку треба уникати багатослівності, себто вживання зайвих слів навіть у короткій фразі.

Наприклад: «У березні місяці, між іншим, у нас будуть весня­ні канікули». У цій фразі очевидна мовна надмірність: березень - це не що інше, як весняний місяць; отже, у березні можуть бути не зимові чи літні, а лише весняні канікули.

Багатослівність може обирати форму надмірності, особливо за неправильного використання синонімів.

Наприклад: «відновити знов», «запитати питання», «юний вундеркінд», «реальна дійсність» тощо.

Важливою якістю мовлення вважаєтьсястислість.Одну й ту саму думку можна виразити простим і складним реченням. Склад­ні речення найчастіше використовуються в книжковому стилі. У розмовах ми частіше використовуємо прості речення. (Решту вимог до мовлення розглянемо у наступних частинах).

Діалогічне і монологічне мовлення

Діалогічне мовленнязвичайно буває не повністю розгор­неним, багато що в ньому не висловлюється, а мається на увазі завдяки ситуації, яку розуміють люди, що ведуть розмову. Відсут­ність складних речень компенсує міміка, інтонація, пантоміміка.

Монологічне мовлення- це мовлення однієї людини, значно більш розгорнене і граматично оформлене. Прикладом цього мо­жуть бути виступи лекторів, дикторів, доповідачів або мова будь-якої людини, що детально розказує про події життя, побачене, почуте тощо.

Таким чином,використання розгорненого або стислого ви­словлювання залежить від ситуації спілкування.

Щоби правильно говорили наші діти, треба нам, дорослим, до­бре знати українську мову. Уживання синонімів, антонімів, омо­німів, багатозначних слів та фразеологізмів зроблять нашу мову багатою, образною, влучною, зрозумілою.

Тлумачний словничок.

Синонім-1. Слово, близьке або тотожне за значенням доіншого, але відмінне від нього звуковою формою; 2. Тотожне по­няття.

Антоніми-пари слів із протилежним значенням(сміливий -боязкий, сміятися - плакати).

Омоніми-слова однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням,(кінь - тварина, кінь - пристосування для виконання спортивних вправ).

Фразеологізм- усталений зворот, стійке поєднання слів, щовиступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за визначеннямвислів(почервонів як рак, ні пари з вуст).

ДЕСЯТЬ КРОКІВ, ЩОб КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь

ЯК МОЖНА ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ДОБРЕ ПОВОДИТИСЬ

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

• Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

• Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

• Змінюйте оточення, а не дитину.

• Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

• Висловлюйте свої бажання позитивно.

• Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

• Висувайте реальні вимоги.

• Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

• Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

• В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

• Обирайте виховання без побиття та крику.

• На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

• Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО МАЛЮК ОБМАНЮЄ?

• Намагайтеся зрозуміти причину.

• Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

• Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

• Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

• Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

• Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

• Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

• Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ГАРНИХ МАНЕР?

• Показуйте приклад своєю поведінкою.

• Не намагайтеся навчити всього відразу.

• Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.

• Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.

• Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.

• Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

Особиста гігієна - запорука здоров’я

Загалом, гігієна відноситься до ряду практик, які зберігають і захищають здоров’я від хвороб. А особиста гігієна, навпаки, стосується підтримання чистоти тіла.

Навчання дітей правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом систематичного виховання з боку батьків.

Одним з найважливіших аспектів особистої гігієни є догляд за своїм тілом. Гігієна тіла означає підтримувати кожну частину свого тіла в чистоті, щоб залишатися здоровим.

Привчайте дітей мити руки водою з милом перш ніж торкатися їжі; щоразу мити руки після відвідування туалету, поїздки в громадському транспорті, контакту з тваринами. Рушник має бути індивідуальним для кожної дитини.

Використання дезінфікуючого засобу для рук - ще одна корисна звичка, якій ви повинні навчити своїх дітей. У випадках, коли вода занадто холодна для використання, за відсутності доступу до мила чи води, дезінфікуючий засіб для рук може бути дуже зручним, особливо взимку.

Окрема розмова про гігієну шкіри обличчя. Жирну шкіру не слід мити гарячою водою. Це ж стосується і жирного волосся. Гаряча вода, як правило, має властивість стимулювати вироблення шкірного сала. Тим, у кого суха шкіра слід оберігати її від впливу та холоду, і спеки. Важливо зволожувати суху шкіру, тому що в’яне вона швидше.

Гігієна ротової порожнини - це ще одна життєво важлива гігієнічна дія. Якщо не доглядати належним чином, може спричинити неприємний запах з рота, карієс та інші захворювання ротової порожнини. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, навчіть її також користуватися зубною ниткою. Важливо полоскати рот, тому нагадуйте своїм дітям робити це після їжі.

Гігієна волосся має таке ж велике значення. Неохайне волосся та неправильний догляд за ним можуть призвести до таких проблем, як воші, лупа та інші інфекції шкіри голови. Привчайте дітей мити голову принаймні двічі на тиждень, не ділитися з іншими особистими предметами, такими як гребінці, подушки та головні убори.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Зверніть увагу дитини на те, що не можна гризти нігті, оскільки під нігтями може накопичуватися багато мікробів і бруду.

Дуже важливо прищепити дитині навичку мити ноги кожного разу, коли діти повертаються зі школи або після гри. Ноги обов’язково потрібно утримувати в чистоті, теплі і сухості - це захистить від простудних і грибкових захворювань. Наголосіть, що необхідно підтримувати чистоту взуття, не можна надягати або міряти чуже взуття.

Дотримуючись правил особистої гігієни, людина захищає себе від негативного впливу зовнішніх подразників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ГУМАННО-ОСОБИСТІСНОГО

ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

• Дитина-унікальна, неповторна, єдина.

• Дитину треба любити і поважати, незважаючи на недоліки.

• Вчинки дитини слід аналізувати й розуміти, а не лише засуджувати чи схвалювати.

• Основну увагу треба приділяти не скільки корекції поведінки дитини, скільки налагодженню довірливих стосунків.

• Не можна ставитися до дитини в залежності від успіхів її у навчанні.

• Не слід критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи з іншими однолітками, краще підтримати її.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ГУМАНІСТИЧНОГО

ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

♦ Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона - єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу й не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

♦ Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є, підкреслюйте її сильні властивості.

♦ Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її забудь-яких обставин.

♦ Не бійтеся „залюбити" своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

♦ Обираючи прийоми виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки і заохочення, а не до покарання та осуду.

♦ Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.

♦ Намагайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції.