Поради музкерівника

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!!

Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.

ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.

Заняття музикою краще починати до школи

На які заняття віддавати дітей до школи? І з якого віку?

Сучасні батьки задаються цим питанням чи не відразу після пологів. У раннього розвитку є прихильники і супротивники . хтось вважає, що дитинство дитини має проходити за іграшками. Інші стверджують, що в дитсадівському віці малюк найкраще засвоює новий матеріал.

Однак практично всі фахівці сходяться водному: ранні заняття музикою корисні всім. Уроки музики краще починати до досягнення дитиною 7 річного віку, кажуть фахівці. Навіть не тому, що засвоївши ази сольфеджіо та вивчивши пару мелодій на фортепіано, дитина легко розбереться з математикою і розвине моторику - хоча це теж правда. Але головне – раннє заняття музикою змушують моторну і сенсорну зону кори головного мозку розвиватися набагато інтенсивніше.

Якщо дитина займалася музикою з дошкільного віку, його мозок розвивається краще, ніж у інших однолітків, з’ясували канадські вчені з університету Конкордії і Монреальського неврологічного інституту. Вони відкрили, що уроки музики істотно посилюють нейронні зв’язки в цих відділах мозку у дітей. Але за однієї умови: якщо навчання почалося не пізніше 7 річного віку.

Канадські фахівці провели сканування головного мозку 36 дорослим добровольцям. Частина цих людей розповіла , що у дитинстві займалися музикою і почали заняття ще у дошкільному віці. Інші приступили до освоєння нотної грамоти та музичних інструментів пізніше. При цьому час навчання у всіх добровольців було приблизно однаковим. Однак в їх мозку спостерігалися істотні відмінності. У тих людей хото почав займатися музикою ще до 1 класу, були значно краще розвинені сенсорно і моторно (рухова) зона кори.

Особливо це стосується рухової зони. Коли людей просили відтворити ритм прослуханої мелодії, перша група робила менше помилок. Навіть через 2 дні тренувань ці учасники обходили другу групу. До речі, давно встановлено, що заняття музикою розвивають і ті здібності, які ніяк не пов’язані зі звуками та нотами – наприклад, пам'ять і загальну успішність з різних предметів.

Музичні здібності, їх формування і розвиток

Музичні здібності, їх формування і розвиток – це одна з найцікавіших проблем, що привертає увагу дослідників протягом багатьох років. Вивчення цієї проблеми насущно у зв'язку з тим, що розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створить фундамент музичної культури людини в майбутньому.

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням уваги до розвитку музичних здібностей підростаючого покоління, все більше уваги приділяється дошкільному вихованню та ранньому навчанню дітей. Відкриваються дитячі естетичні центри, підготовчі групи при звичайних і музичних школах, при хорових студіях. Але повною мірою систематичний розвиток дошкільника здійснюється в умовах дошкільного освітнього закладу. Психологи давно встановили, що вік 2-5 років - найсприятливіший для інтенсивного розвитку дитини.

Музичним вихованням також необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше діти залучаються до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніше і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в його загальному культурному розвитку. Музичні заняття в дитячому садку сприяють постійному залученню дитини до світу прекрасного, а також - на формування і розвиток його музичних здібностей.

Разом з тим, в системі дошкільної освіти виникає суперечність між необхідністю розвитку музичних здібностей дошкільнят та недостатністю розроблених технологій і прийомів, спрямованих на виховання інтересу до музики, накопичення музично-творчого досвіду. Виявлене протиріччя актуалізує проблему розвитку музичних здібностей дошкільнят за допомогою імпровізації, як різновиду творчої діяльності.

Про необхідність музичної освіти для батьків

Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!

Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.

Ось тільки деякі з них:

- Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?

- Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?

- На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?

- Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?

- Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

1.Як утримувати інтерес дитини?

2.Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?

3.Як позбавити дитину від небажаної ліні?

4.Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?

5.Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?

І це далеко не весь список питань!

На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...

Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків.

Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.

Музика та її лікувальні особливості

Світ, в якому ми живемо , наповнений матерією , яка вібрує , переміщається, концентрується. Цей світ хвиль складається із звуків різного походження , що мають різні звукові характеристики , і охоплює три сфери: шуми, природні звуки та власні музичні звуки.

Шум– це вібраційний хаос , який не має певної висоти, не можна відтворити людським голосом , проспівати. Але шум може мати різну інтенсивність , силу, чим голосний шум, тим більш руйнівний він для середовища.

Звук відрізняється від шуму тим, що має певну висоту й сприймається людино як гармонійна і сприятлива вібраційна інформація. Особливість звука – те , що він має певний тон. Звуки – функціональні й здатні гармонізувати в організмі людини фізіологічні процеси. Тобто музика – система звукових сполучень ( інтонацій ) , певним чином організованих у просторі і часі , одна з головних особливостей музичних звуків полягає в тому, що вони реально існують тільки у виконанні людини – у живому звучанні. Отже відтворити музику можна в грі на музичних інструментах та у співі. Наша слухова система пристосована до сприйняття здебільшого тихих звуків середньої інтенсивності. Тривала дія звуків ( у тому числі і музики ) великої потужності, що перевищує 65 ДБ , призводить до втрати слуху. Дія гучних звуків ( за рівним більше 90 ДБ ) призводить до зміни порогів слуху й до необоротних змін властивостей слухової системи. «Больовий поріг» коливається в межах 100 – 120 ДБ, але і менша гучність може завдати шкоди організму. Якщо час перебування під впливом гучних звуків перевищує допустимі норми, пороги чутності починають знижуватися, що може призвести до повної глухоти, яка практично не піддається лікуванню. Для порівняння: шум, що виникає при старті надзвукового винищувача , дорівнює 145 ДБ , при звуку 155 ДБ згорає людська шкіра ; при 185 ДБ – людина гине. Багато хто вважає , що ми слухаємо музику , тобто сприймаємо звук вухами. Воно так справді і є , але , тільки на 7%. В основному ж сприймає музику все тіло. Звуки створюють енергетичні поля , які примушують резонувати кожну клітину нашого організму. Різні музичні твори можуть викликати резонанси – відгуки в різних частинах тіла й органах. Як приклад багато твірного впливу на основні функції всього організму найчастіше наводять дію класичної музики. Це пов’язано з тим , що вона написана в ритмі роботи серця ( 60 – 70 за хвилину ). В порівнянні музика в стилі диско має 150 – 170 ударів за хвилину! Тому музика , яка звучить у цьому ритмі може бути дуже небезпечною.

Стародавні мудреці вважали , що здоров’я – це передусім здорові думки й здорові ритми нашого організму. Такого висновку дійшла і сучасна наука. Науковими дослідженнями доведено , що під впливом звуків певної частоти судини людини здатні пропускати більший об’єм крові або лімфи. На цій властивості музики ґрунтуються її лікувальні властивості. Високочастотні швидкі мелодії сприяють збільшенню вмісту лімфоцитів у крові , підвищуючи таким чином опірність організму до хвороб. Музика з частотою не більше 60 ударів на хвилину допомагає дитині синхронізувати дихання , змінює гемодинаміку , обмін речовин. Проте , як виявилося , найпростіші і найефективніший спосіб музичного впливу на клітини організму базується не на простому прослуховуванні музики , а на її відтворенні через спів. Спів – це також вид музики , де живим музичним інструментом є голосовий апарат людини. Голос людини це біологічний орган. Коли ми говоримо , або співаємо , у зовнішній простір лине не більше 20% - 30% звука , а ритму звукової хвилі поглинають наші внутрішні органи , що зумовлює їх вібрування. Спів здатний відновлювати фізичні сили людини. Під час співу розширюються судини , з організму виділяється молочна кислота , що утворюється за великих навантажень. Здатність голосу відновлювати фізичні сили помітили ще наші предки і співали втомлені важкою працею в полі селяни , повертаючись додому , співали й солдати , щоб відновити сили під час тривалих походів. Про лікувальні властивості окремих звуків , які вимовляються голосом , знали споконвіку. Зокрема в Індії та Китаї за їх допомогою лікували людей. Найчастіше з лікувальною метою використовується приспівування голосних звуків [a] , [y] , [a]. Це допомагає розслабитися й зосередити свої думки на потрібному об’єкті. Саме на цьому базується ефект мантр. У 90 роках минулого століття великого поширення набуло відкриття так званого Моцарт – ефекту , яке полягає в тому , що короткочасне прослуховування музики Моцарта підвищує показники інтелекту. Проте значення «Моцарт – ефект» більш важливий для дослідників , ніж для будь – яких практичних застосувань. У наукових колах дискусія на цю тему триває. Уже в ранньому дошкільному віці у дітей встановлюється зв’язок між характером музики та емоціями. Найкращим взірцем музики , здатної управляти дитиною не ззовні , а зсередини , є будь – яка колискова. Специфічні особливості колискової – два музичні елементи , які самі і допомагають швидше заснути. Це ритм , який у колисанках близький до ритму дихання уві сні; мелодія , що будується на інтонаційних зворотах , які справляють заколисуваний ефект. Розвиток емоційної чутливості , уяви , накопичення уявлень про навколишній світ у дітей відбувається через поетичні образи в музичних іграх на основі загадок і примовок. Фольклорні наспіви , їхні звукові образи , містять інтонації здоров’я , націлені на позитивний психотерапевтичний ефект. Крім того вони є носіями інформації про світосприймання та національні особливості певного етносу – своєрідного «генетичного коду» . Така інформація потрібна малюкові для розвитку , орієнтування в навколишньому світі та адаптації до нього. В її основі любов до свого краю і до свого народу , дбайливе , відповідальне ставлення до «живої природи». Використання в педагогічному процесі регіонального фольклору підвищує інтерес дітей до народної культури рідного краю , сприяє зміцненню зв’язку між поколіннями. Діапазон захворювань , які можна лікувати за допомогою музичної терапії , великий. Сьогодні музикотерапія – цілий психокорекційний напрям у медицині та психології , в основі якого два аспекти впливу: психоматичний ( лікувальний вплив на функції організму ) та психотерапевтичний ( корекція відхилень в особистісному розвитку , психоемоційному сані ). Катарсистичний ( що очищає ) вплив музики дає можливість використовувати її в коригувальній роботі , особливо з дітьми , які мають проблеми в розвитку. Розрізняють пасивну й активну форми музикотерапії.

Пасивна ( рецептивна ) музикотерапія передбачає прослуховування пацієнтами різних музичних творів , що відповідають станові їхнього психологічного здоров’я , та ходу лікування. Іншою формою музично – коригувального сприйняття може бути музично – образна медитація , що ґрунтується на сприятливій дії на психоемоційний стан пацієнта. Романтична музика Ф. Шуберта , Р. Шумана , П. Чайковського , Ф. Шопена , Ф. Ліста створює відчуття вільного простору. Джаз , блюз , соул , каліпсо та реггі покращують настрій , виводять з депресії , знімають напруження почуттів. Релігійна музика дарує відчуття спокою , відновляє душевну рівновагу. Вона анальгетик у світі звуків і допомагає впоратися з болем , полегшує його. Для використання музики як терапевтичного чинника не потрібні спеціальні медичні знання. Тому в педагогічному середовищі з’явився такий термін , арт педагогіка , тобто виховання мистецтвом.

Використовуйте музичний матеріал в процесі заучування віршів. Спосіб запам`ятовування віршованих текстів на фоні спеціально дібраного музичного супроводу мобілізує увагу дитини, допомагає швидше запам`ятати, а пам`ять отримує додаткове тренування.

Корисно за допомогою музичного фону створити в уяві дітей образи природи або об`єктів предметного світу. Наприклад, голоси птахів, журчання водички, шелест листя. Доцільно супроводжувати процес образотворчої діяльності дітей музичними фрагментами, які стануть відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки пожвавлять візуальні образи.Під час проведення ранкової зарядки або інших фізичних вправ музика буде гарним помічником для розвитку рухової активності, почуття ритму та розвитку слуху дитини.Частіше слухайте з дітьми твори всесвітньої класичної музики.Виховуйте любов та повагу до рідної країни на кращих зразках української народної пісенної творчості.Не навантажуйте слух дитини довготривалим прослуховуванням диско –, поп –, рок – , техномузики.Частіше залучайте дітей до гри на дитячих музичних інструментах та іграшках з метою розвитку почуття ритму, музичного слуху та дрібної моторики рук.Співайте разом з дітьми пісеньки, поспівки, потішки, колискові.Намагайтесь добирати музичний матеріал, доступний для сприйняття дитини

Вправа « Звуки – лікарі»

Вимовляння « ч-ч-ч» поліпшить дихання

« з-з-з » ( летить комар ) полегшує біль у горлі

« ж-ж-ж» ( летить жук ) сприяє швидкому одужанню від кашлю

« н-н-н» ( покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.

« м-м-м» ( мукає корова ) після їжі сприяє кращому засвоєння їжі і знімає стрес. «е-е-е» – поліпшує роботу головного мозку

« і-і-і» – протягом 3-5 хвилин стимулює роботу мозку , підвищує активність організму

« а-а-а» , « ш-ш-ш» , « с-с-с» - сприяє розслабленню організму.

« р-р-р» ( лютує лев, напружився усім тілом) допомагає зняти втому наприкінці дня.

Діти і музика

Про те, що корисне для дітей, замислюються всі батьки. Хто ж не хоче, щоб дитина розвивалася якомога гармонійніше? Але що ми робимо для цього? Купуємо книжки, розвиваючі ігри … Дуже добре! Але, на жаль, більшість наших ініціатив, спрямованих на гармонійний розвиток дитини, мають прямо протилежний ефект: за допомогою різних інтелектуальних методик ми розвиваємо у малюка ліву півкулю мозку. А це суперечить природному розвитку дитини до 7-9 років: у нормі права півкуля головного мозку дитини має функціонувати більш активно, ніж ліва. Серед багатьох факторів, які благотворно впливають на розвиток дитини, – музика. Про неї ми й поговоримо.

Музика приваблює дітей своїм спонуканням до руху, який корисний для росту і розвитку дитини. Вона надає сильний фізичний вплив на дитину – нервова система і м’язова здатні засвоювати ритм, на приємну музику реагує серцево-судинна система. Під час уповільнення ритму музики можна поглибити дихання, заспокоїти мозок. За допомогою музики можна підвищити увагу і зосередженість, що корисно для дитини, особливо із розсіяною увагою.

Музика – це своєрідна мова, яка впливає на інтелект, розвиває абстрактне мислення, пам’ять і уяву.

Музика допомагає дитині самовиразитися, вчить її переживати. Сприятлива для дитини, вона повністю задовольняє прагнення до руху, до розвитку мови і мовлення, школярам допомагає краще вивчати іноземну мову, спонукає до спілкування, зачіпає розумову діяльність.

Музика вважається гарним засобом для лікування заїкання у дитини, і не даремно, адже співати дітям набагато легше, ніж говорити.

Педагоги та дитячі психологи вважають: для гармонійного розвитку дитини необхідні методики, спрямовані на розвиток не лише лівої, а й правої півкулі! І кращого заняття, ніж музика, вигадати складно.

Поговоримо мовою фактів:

Слово вченим Каліфорнійського університету: в 90-х роках минулого століття вони відкрили так званий Моцарт-ефект. Вчені з’ясували, що у дитини, яка щоденно слухає музику Моцарта протягом 10 хвилин, значно покращуються математичні здібності, підвищується увага, розвивається пам’ять.

Вчені Гарварда більше року спостерігали за розвитком 30 дітей, які систематично займалися музикою. І з’ясували, що у дітей, які грали на музичних інструментах протягом 15 місяців понад 2,5 години на тиждень, обсяг мозолистого тіла головного мозку збільшився на 25%. Мозок дітей, які не приділяли уваги музичним заняттям, за цей час жодних змін не зазнав.

Мозолисте тіло координує роботу обох півкуль нашого мозку. Воно відповідає за швидкість обміну інформацією між ними. Вчені впевнені, що гра на музичних інструментах приносить радість дитині та стимулює розвиток.

Вчені Британії, порівнявши результати дев’яти окремих досліджень, дійшли висновку, що музика допомагає розвиватися недоношеним дітям. Вони стають спокійнішими, значно знижуються больові відчуття (частий післяпологовий синдром у недоношених дітей). Діти, які регулярно слухали музику, швидше набирали вагу, завдяки чому скорочувалася тривалість їх перебування в стаціонарі.

Вчені з Університету Мерілендавважають, що прослуховування музики корисне для всіх людей без винятку, незалежно від віку. На їхню думку, музика дуже благотворно впливає на здоров’я серця та судин людини.

Важливо, щоу всіх дослідженнях йшлося не про рок-музику, а переважно про класику (в більшості – про музику Моцарта).

Вплив музики на інтелект дитини

Твісти, рок-н-роли й інша так звана поп-музика може несприятливо відобразитися на дитині, сприяючи підвищенню збудливості, порушенню сну. Маленьким дітям вона протипоказана!

Навіть спокійну, мелодійну музику діти раннього віку повинні слухати недовго – 10-20 хвилин. Ранком це можуть бути пісні й танці живі, енергійні. Увечері ж – мелодії плавні, співучі, що допомагають дитині заспокоїтися, заснути.

Якою б не була музика, що звучить у кімнаті, де є маленька дитина, легкою або серйозною, вона повинна бути мелодійною, неголосною.

Якщо ви хочете розвинути інтелект вашої дитини, то почати займатися музикою треба вже з чотирирічного віку.

Систематичні заняття музикою поліпшують пам’ять і стимулюють розумовий розвиток дітей, стверджують у недавно опублікованому дослідженні в журналі «Brain» канадські вчені. Автори роботи заявляють також, що їм вдалося отримати перші докази існування зв’язку між заняттями музикою та вмінням концентрувати увагу.

Через рік після початку занять діти показували більш високі результати в тестах на визначення рівня пам’яті, пов’язаних з такими показниками загального інтелектуального розвитку, як письменність, математичне мислення та рівень IQ. Дані тестів підтверджуються також результатами сканування мозку.

Ці висновки, як зазначають автори дослідження — вчені з Університету Макмастера (Гамільтон) і Університету Торонто — потішать батьків і вчителів, які вважають, що заняття музикою повинні стати частиною дошкільної освітньої програми та програми для молодших школярів, пише gzt.ru з посиланням на The Daily Telegraph.

Яка музика корисна для дітей?

Обираючи музику, необхідно враховувати настрій і темперамент дитини. Занадто спокійним дітям корисно слухати маршеві мелодії, музику в ритмі «алегро» і «алегро модерато». Якщо дитина збуджена і неспокійна, то найбільш вдалим варіантом стануть класичні сонати, інструментальні концерти. Спеціалісти в даному випадку радять твори Шуберта, Вівальді, Гайдна, Моцарта та Чайковського.

Важливо пам’ятати, що рок-музика з вираженим пульсуючим ритмом, не принесе користі, а може навіть нашкодити. Дітям неможна слухати музику через навушники, їхні вуха пристосовані для розсіяного звуку, а спрямований може нанести акустичну травму.

Як пояснити дитині необхідність занять музикою?

Знаєте ви, що ще перебуваючи в утробі матері, дитина може слухати музику. А по досягненню 18 тижнів, слух стає досконалим. Малюк семи місяців, перебуваючи в маминому животику, може стати справжнім меломаном! Справді, майбутні малюки дуже люблять класичну музику, давно помічено, що твори Вівальді здатні заспокоїти дитину, Бах і Брамс збуджують і тонізують. Якщо малюк почує звуки важкої музики, це викличе у нього дискомфорт, і він починає вести себе неспокійно. Класична музика благотворно впливає на розвиток плоду і самопочуття мами. У житті багатьох батьків виникають питання, чи є сенс навчати дитину музиці і головне, як пояснити дитині необхідність занять музикою? Спробуємо розібратися в цих хвилюючих питаннях. Перше що повинні знати батьки, це те що – музичний слух є у всіх дітей. Однак в одних цей слух виражений більш яскраво, в інших навпаки, це потрібно знати всім, хто в більшості думає, що музичного слуху у нього ніколи не було і не буде. Всупереч розхожій думці, музичним слухом мають все, практично кожен з нас. Що б дитина “привчався” до музики, необхідно займатися з ним з раннього дитинства, прищеплювати інтерес до музики. Окрім музичних ігор з дитиною, відвідуйте концерти класичної музики. Основне навчання в музичній школі – навчання класичній музиці. Підійдіть разом до оркестровій ямі, покажіть йому інструменти, розкажіть дитині про них, поясніть, як вони називаються. Багато фахівців вважають, що прослуховування класичних творів, позитивно позначаються на діяльності нервової, травної, серцево-судинної систем. Ця музика має розслаблюючим ефектом, а може і стимулювати розумову активність і фізичну діяльність. І чим раніше почнеться прилучення до класики музичних творів, тим більше в нього можливостей полюбити її. У житті дитини існує два періоди, коли він починає проявляти інтерес до музики та гри на музичних інструментах. Це період між 8 і 9 роками і вік повноліття. Як правило, в дитинстві цей період сильний, але не тривалий. У цьому віці можна перевірити можливості дитину грати на музичних інструментах. Якщо ви вирішили віддати дитину в музичну школу, добре за деякий час до надходження найняти йому досвідченого викладача, що б дитина успішно і без проблем здав всі музичні тести при вступі до школи. Спеціально створена комісія в музичних школах, прослуховує дітей і відбирає для навчання більш музично розвинених. Часто батьки стикаються з проблемою, що через два три роки навчання дитина більше не хоче займатися, втрачається інтерес до занять музикою, а з цим стикаються практично всі. Необхідно розібратися, чому дитина втратив інтерес до занять музикою. Можливо, дитина перевантажений заняттями, може бути у нього не складаються довірчі відносини з викладачем? Найбанальніші та поширені причини – лінь і перші складнощі. Якщо дитині не пояснювати не зрозумілих йому речей у музиці, не допомагати в освоєнні музики, і дати зрозуміти що він у будь-який момент може кинути навчання – він неодмінно так і вчинить. Але якщо він буде усвідомлювати, що заняття музикою не менш важливі, ніж навчання в школі, він обов’язково закінчить музичну школу і ви ніколи про це не пошкодуєте. Однак необхідно також знати, що гра не на всіх музичних інструментах з раннього дитинства, рекомендується фахівцями. Спробуємо розібратися у спектрі можливостей музичних інструментів. Фортепіано. Це класичне музичне виховання, може залучити багато дітей. Однак пам’ятайте, що навчання гри на піаніно вимагає неймовірного терпіння, успіх досягається наполегливою і довгим працею. Зате коли дитина освоїть гру на піаніно, він отримає одне головна перевага – зможе вільно вибирати музичні стилі. Ще один вагомий плюс на користь піаніно, це те, що навчання на цьому інструменті не представляє значних труднощів. Про флейті. Для новачків флейта ідеальне початок. Оволодівання флейтою відбувається по нескладній техніці, тому швидко навчившись грати мелодії на флейті, дитина може швидко досягає успіху. Вартість флейти не висока, а її звучання не доставить вам проблем займатися музикою вдома. Гра на ударних інструментах. Активні і неспокійні діти з задоволенням грають на ударних, що дозволяє їм “випустити пар”, а тихі та спокійні захоплюються грою до самозабуття. Освоївши основи, дитина швидко починає самостійно грати різні популярні поп і рок-твори, особливо актуально це для підлітків. Крім того гра на ударних відмінно розвиває ритм. Духові інструменти, такі як саксофон, труба, тромбон і кларнет, вимагають гарної моторики губ і сильною роботи легенів. На таких інструментах рекомендується грати з з 9-11 років. Струнні інструменти. Звучання скрипки і віолончелі заворожує багатьох дітей. Але для освоєння такого інструменту, необхідний цілий ряд необхідних якостей, крім нескінченного терпіння. Якщо у вашої дитини хороший слух і спритні руки, спробуйте запропонувати йому гру на струнних, але будьте готові, що навчання гри на такому інструменті довгий процес, вам і вашій дитині доведеться запастися терпінням, щоб домогтися перших результатів. І самий популярний інструмент, після піаніно-це гітара. Найпростіші акорди звучать красиво і зрозуміло. Уміння грати на гітарі забезпечить вашій дитині велику увагу з боку однолітків. Займаючись музикою, дитина привчає себе до щоденного праці, в ньому виховується сила волі, посидючість і терпіння. Музика навчить дитину чути і слухати, бачити і дивитися, краще відчувати. Заняття музикою збагатять його внутрішній світ, буде емоційно насичувати його, а отже зробить його більш цілеспрямованим і всебічно розвиненим. Музика вчить просторовому поданням, образному мисленню і щоденного копіткій праці.